26 квітня в Україні – День чорнобильської трагедії

26 квітня 1986 року вогонь Чорнобиля опалив землю і душі мільйонів громадян.

Аварія на ЧАЕС – найбільша техногенна катастрофа за всю історію ядерної енергетики у світі, яка змінила радіаційну обстановку, екологію, долі людей не тільки на європейському континенті, а й у всьому світі.

О 1:23 ночі 26 квітня 1986 року на Чорнобильському реакторі №4 прогримів вибух, і кілька сотень працівників та пожежників намагалися загасити пожежу, що не припинялася протягом 10 днів. Тоді загинуло близько 50 співробітників станції і постраждали сотні рятувальників.  Реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто величезну кількість радіоактивних речовин. За потужністю радіоактивний викид у 300 разів перевищував атомне бомбардування японського міста Хіросіма. В результаті аварії стався викид йоду-131, цезію-137, стронцію-90, ізотопів плутонію та інших радіоактивних часток. Радіоактивна хмара від аварії пронеслася над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США.

Визначити масштаби катастрофи та її впливу на здоров’я людей важко досі – тільки від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей. Прип’ять і навколишні села ще кілька століть будуть небезпечними для проживання.

Населення Прип'яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали протягом перших трьох днів після вибуху. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС «Форсмарк» знайшли радіоактивні частинки, які приніс вітер зі сходу, та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація населення із зони ураження.

Радіоактивного ураження зазнали приблизно 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і приблизно 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.

У 1993 році Міжнародне агентство з атомної енергії серед причин аварії на Чорнобильській атомній електростанції вказало на те, що реактор був неправильно спроектований і небезпечний в експлуатації, персонал не був проінформований про небезпеки, допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора.

Після найбільшої в світі ядерної катастрофи електростанція продовжувала працювати через гостру нестачу електроенергії в Україні. Остаточна зупинка електростанції сталася тільки у 2000 році.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців – пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу. Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Від коронавірусу.

9 простих правил захисту, доступних кожному

Які щоденні звички варто взяти на озброєння?

Часто мити руки протягом 20 секунд із милом під проточною водою, використовувати антибактеріальні засоби для рук із вмістом спирту не менше 60%, а також уникати хворих людей — це найчастіші поради від лікарів, щоб захиститись від вірусів та інших інфекційних захворювань.

Які ще щоденні звички варто взяти на озброєння?

1. Введіть за правило не чіпати руками поручні в метро, ручки дверей, візків у супермаркетах — користуйтесь для цього серветками або рукавичками. Натискайте кнопки у ліфтах зігнутим пальцем, а двері притримуйте плечем або ліктем.

2. Мийте або дезінфікуйте руки щоразу після користування грошима, банківськими або іншими картками. Чистіть поверхню гаманця.

3. Витирайте мобільний телефон дезінфікуючими серветками — це один із найбрудніших предметів щоденного вжитку. Це ж стосується планшетів, клавіатури й мишки комп’ютера. Окрім вірусів, на поверхні може жити стафілокок, сальмонела, кишкова паличка та грибок.

4. Дезінфікуйте поверхні у домі, яких часто торкаєтесь: вимикачі світла, ручки дверей, холодильника, мікрохвильовки, плити, пульт від телевізора. Витирайте антибактеріальними засобами столи, спинки стільців.

5. Часто мийте туалет, ванну та раковину. Обробляйте поверхню дошки для нарізання, посуд і раковину після готування сирого м’яса, птиці й риби. Не залишайте випраний вологий одяг у пральній машинці довше, ніж на 30 хвилин — там також розмножуються мікроби.

6. Припиніть торкатись обличчя руками — цієї поради косметологів варто дослухатись і для зменшення ризику занести інфекцію до рота, носа, очей або вух.

7. Добре провітрюйте приміщення на роботі й удома, уникайте скупчень людей, а замість цього проводьте більше часу на свіжому повітрі.

8. Намагайтесь уникати стресу й паніки — тоді імунітет падає, а організм втрачає здатність ефективно боротись із захворюваннями та інфекціями.

9. Ведіть здоровий спосіб життя, не паліть. Доведено, що саме курці мають найвищі шанси померти від COVID-19.

16.03 до 03.04 - карантин. Навчання дистанційне

Домашнє завдання
Інформатика

Геометрія

Алгебра

Допомога до домашнього з ГЕОМЕТРІЇ

По параграфу 19 ми записали, ще тоді в школі. На цих фото основне з 20 параграфу.

Допомога до домашнього з АЛГЕБРИ

Хімія

пр. 22-25

Біологія

пр. 43-48

Історія України

пр. 22-24

Всесвітня історія

пр. 23-25

Фізика

пр. 23-29 і вправи після кожного пр. з 1-3

Зар. літ.

ст. 190-223; ст. 201-202 запитання 2,6,12 письмово

Протидія булінгу

Щиро вітаємо всіх зі святом 8 березня!

5 березня хлопці нашого класу привітали матусь, бабусь та однокласниць зі святом 8 березня. Дівчата взяли участь у конкурсі "Міс Весна". Було весело, а після свята смакували тортами.

19 лютого учні нашого класу побували на презентації фільму "Пекельна хоругва" Фільм нам дуже сподобався, отримали багато приємних вражень

Ми отримали неймовірне задоволення від прем'єри різдвяної казки Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке (2020).

« Маємо українське кіно у кращих його традиціях! Як на мене, картину можна сміливо ставити в один ряд з такими шедеврами як "Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Пропала грамота", "Вій" . Гарний сценарій Сашка Лірника, розцяцькований жартами , де через давні українські легенди проглядається сьогодення. А яка акторська гра! Все , більше ні слова. Скажу лише, що давно чекали на такий фільм і дуже раджу вам його подивитися!”(із відгу ків на фейсбуці)

    Козаки багато років захищали  український народ від усякої напасті, не шкодуючи ні своєї крові, ні  своїх життів заради блага простих людей. Саме тому прощаються їм усі  гріхи, якщо померли в бою за справедливість, і жодної душі козацької в  пеклі ви не знайдете, нічого їм там робити. Але Диявол був би не  Дияволом, якби не хотів змінити цей порядок. Прикро йому, що жодного  козака за стільки років не бачив у себе, ось і вирішив з апостолом  Петром посперечатися, що зможе зловити та до Різдва утримати в себе  найкращого та найбільш хороброго козака на ім'я Семен. Тільки ось хлопця сам чорт не підкупить і не залякає, що з ним робити з таким?

18 лютого відбулася зустріч учнів 7-их класів із сімейним лікарем Дриженко Тетяною Іванівною

Лекція на тему "Снід, інфекційні хвороби та сексуальні стосунки" проходила в формі діалогу та була цікавою і змістовною, змусила задуматися над цінністю життя.

 

День пам’яті Героїв Небесної Сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”.

Сьогодні п’ята річниця подій на Майдані. Саме в ці дні,  під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Майдану.

Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали “Небесною сотнею”, а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня “Плине кача…”, яка стала українським народним реквіємом.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих.

З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

День памяті воїнів-інтернаціоналістів

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004).

У вересні 1945 року закінчилась найжорстокіша у світі Друга Світова війна. Після Другої Світової війни війська СРСР брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Найбільш масштабною та трагічною була війна в Республіці Афганістан. 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989 року тривала війна. Через афганське пекло пройшли десятки тисяч солдат.

15 лютого 2015 року виповнюється 26 років із дня завершення неоголошеної війни. Вона  тривала майже 10 років і вимагала великих матеріальних і людських жертв, під час неї тисячі наших співвітчизників загинули у боях і померли від ран, контузій, травм і хвороб, пропали безвісти. Нікого з нас не можуть лишити байдужими страшні цифри: кожний четвертий із майже 600 тисяч військовослужбовців, які брали участь у бойових діях в Афганістані, - наші співвітчизники, і кожний четвертий із тих, хто не повернувся з Афганістану, - також наш співвітчизник.  За даними офіційних джерел, під час афганської війни загинули понад 15 тисяч солдатів, Україні війна обійшлася у більш ніж чотири тисячі загиблих. Зараз в Україні – понад  150 тисяч ветеранів афганської війни, з них близько восьми тисяч мають поранення, понад 6 тисяч є інвалідами.

11 лютого - День безпеки в Інтернеті

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Вона служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого Інтернету.

Вшановуємо память героїв Крут

23 січня проведено інформаційну годину, присвячену подвигу героїв Крут

Україна 29 січня вшановує пам'ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна».

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

В радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут».

22 СІЧНЯ ДЕНЬ СОБОРНОСТІ (ДЕНЬ ЗЛУКИ)

УКРАЇНСЬКА МРІЯ - ЄДНІСТЬ, СВОБОДА І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. ОСНОВА ДЕРЖАВНОСТІ, ЯКОЇ СПОКОНВІКУ НАМАГАЛИСЯ ПОЗБАВИТИ ЦЮ ПРЕКРАСНУ ЧАСТИНУ ЗЕМЕЛЬ ВСІ ЇЇ ТАК ЗВАНІ СУСІДИ ПРИКРИВАЮЧИСЬ «ВИСОКИМИ» ІНТЕРЕСАМИ, ЧАС ВІД ЧАСУ НАБУВАЛА ЦІЛКОМ ЯСНІ ОБРИСИ. ТАК СТАЛОСЯ І НА ПОЧАТКУ 1918-ГО. У ЦЕЙ СІЧНЕВИЙ МІСЯЦЬ У ЗАПАЛІ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ЗМІН БУЛА СТВОРЕНА УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА, ВІДОМА ЯК УНР. БІЛЬШ ТОГО НА ТИХ ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ВХОДИЛИ ДО СКЛАДУ КОЛИСЬ ПОТУЖНОЇ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ, БУЛА УТВОРЕНА ЗУНР - ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА. ВЖЕ ДО КІНЦЯ РОКУ, В ГРУДНІ 1918-ГО У ФАСТОВІ, З ГАРЯЧИМ БАЖАННЯМ ВТІЛИТИ УКРАЇНСЬКУ МРІЮ В РЕАЛІЇ, ЛІДЕРАМ ЦИХ ДВОХ ДЕРЖАВ ВДАЛОСЯ ПІДПИСАТИ СВОЄРІДНИЙ ПОЄДНУВАЛЬНИЙ ДОГОВІР. ЦЕЙ ДОГОВІР УВІЙШОВ В НАШУ СУЧАСНУ ІСТОРІЮ ЯК «АКТ ЗЛУКИ» І 22-ГО СІЧНЯ 1919-ГО РОКУ ВІН БУВ ПУБЛІЧНО ОПРИЛЮДНЕНИЙ В КИЇВСЬКІЙ СТОЛИЦІ НА ЗНАМЕНИТІЙ СОФІЙСЬКІЙ ПЛОЩІ.НАБИРАЮЧА ОБЕРТІВ МАШИНА КРИВАВОЇ ДИКТАТУРИ, ЯКА ПРИЙШЛА НА ЗМІНУ КОЛИШНІХ «КОНСЕРВАТОРІВ» ПОСПІШИЛА ЗЛАМАТИ І ЦІ СМІЛИВІ ПОЧИНАННЯ ВІЛЬНОГО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. ВЖЕ БУКВАЛЬНО ЧЕРЕЗ КІЛЬКА МІСЯЦІВ БІЛЬШОВИКИ УВІЙШЛИ В КИЇВ, ЗАКАРПАТТЯ ОКУПУВАЛА ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА, А СХІДНУ ГАЛИЧИНУ - ПОЛЯКИ. А ДАЛІ ...

Акт злуки тоді так і залишився лише декларацією, але народ ніколи не втрачав надію, адже народ, який втратив надію просто зникає. Надію, приміром, втратили нащадки кривавих диктаторів, коли Великий і Могутній Радянський Союз - об’єднання, побудоване зовні на «нових канонах справедливості», а всередині на крові і безглуздих жертвах, звалилося, не залишивши після себе нічого, що могло б його реанімувати.

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

День Соборності України

21 січня проведено класну годину до Дня Соборності України

22 січня 1918 року відбулося проголошення Першої Незалежності, а у цей же день рік потому проголосили Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Пропонуємо ознайомитися з кількома цікавими фактами про День Соборності України, які має знати кожен українець.

1. 1 грудня 1918 року УНР і ЗУНР підписали «передвступний » договір про Злуку у Фастові, після якого й прийняли ухвалу про наступне об’єднання двох частин України в одну державу. Проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу відбулося 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка і Наддніпрянська Велика. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали найкращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

2. У роки радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності УНР і День Соборності не відзначалися. Із утвердженням влади російських більшовиків ці «контрреволюційні свята» стерли із суспільної свідомості.

3. Акт Злуки був невипадковим явищем, а наслідком і вершиною об’єднавчого руху, що тривав від середини ХІХ ст. на українських землях, що були в складі різних держав.

4. Перше офіційне відзначення свята Соборності на державному рівні відбулося 22 січня 1939 року в столиці Карпатської України м. Хусті. Це була наймасовіша за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців — понад 30 тис. осіб.

5. Головною традицією у День Соборності став живий ланцюг — історія цієї традиції починається з 1990 року, коли патріотично налаштовані українці вирішили так символічно продемонструвати державну єдність.
З 2000 років у Києві щорічно влаштовують живий ланцюг уздовж моста Патона, котрий пролягає між правим та лівим берегами Києва, таким чином символізуючи об’єднання Сходу та Заходу України.

У День Соборності українців закликають пам’ятати про ціну, яку доводиться платити за єдність, та аналізувати й враховувати помилки минулого. Сьогодні в Україні знову триває неоголошена Росією війна, розпочата у 2014 році. Однак ми знову показуємо ворогові та всьому світу свою справжню єдність. Українці знову встали обороняти свою незалежність та територіальну цілісність. Історія повторюється, а втім, на відміну від 1918 — 1921 років, сьогодні Україна має достатньо сили для того, щоб здобути перемогу.