27 березня - Міжнародний день театру.

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня починаючи з 1962 року. Він був заснований у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО. Діяльність МІТ, згідно з його статутом, має бути направлена на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».

Перші театри

Слово «театр» (греч. theatron, місце для видовищ, видовище) – рід мистецтва, а також будівля, призначена для представлення драматичних творів перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів.

Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.

Український театр

Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття).

Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 століття).

Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася такожЛьвівська братська школа та Острозька академія.

У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії.

У 1795 році був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в колишньому костелі єзуїтів. В Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стацінарних театральних споруд просувався повільніше.

Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810.

Цікаво, що японський театр кабукі, де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею якогось святилища в 17 столітті. Вона та інші жінки виконували тоді також всі ролі, в тому числі і чоловічі. Однак незабаром керівництву країни не сподобалася ця аморальна атмосфера і жінок в театрі кабукі замінили юнаками, а згодом зрілими чоловіками. У наш час традиції вже не настільки сильні, і в деяких трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки.

А ось Пітера Пена в театральних постановках частіше грають не хлопчики, а жінки мініатюрної статури. Однією з причин цього стало те, що в Англії в перші десятиліття 20 століття, коли Джеймс Баррі написав твір, діяв закон, що забороняє дітям до 14 років працювати після 21 години.

Щорічно в одну з останніх субот березня проводиться глобальна міжнародна акція Година Землі, організована Всесвітнім фондом дикої природи.

Час проведення Години Землі в 2018 році – 24 березня з 20:30 до 21:30 за місцевим часом.

Мета акції в тому, що в призначений час люди в різних країнах світу на одну годину відключають світло та інші електроприлади.

Саме по собі room відключення світла не може помітно поліпшити екологічну обстановку на Землі, але ця акція, на думку організаторів, допоможе зрозуміти багатьом жителям нашої планети, що економія електроенергії, в кінцевому рахунку, дозволить знизити шкідливі викиди в атмосферу Землі, і дасть можливість кожній небайдужій людині внести свій внесок у збереження здоров'я нашої планети.

Вперше ідея вимкнути електрику на годину з метою демонстрації своєї солідарності в боротьбі за охорону навколишнього середовища була реалізована WWF в 2007 році в масштабах одного міста – Сіднея (Австралія). Вже на наступний рік цей захід було підтримано широким співтовариством (до акції долучилося більше 100 мільйонів людей у 35 країнах світу), ставши світовою екологічною ініціативою. З тих пір акція все більше набирає обертів, і в ній бере участь все більше людей, міст і країн.

Оскільки це абсолютно добровільна акція, люди самі вирішують, скільки і які електричні прилади вони вимкнуть, а міська влада ініціює виключення підсвічування міських об'єктів. Організатори акції в цілях безпеки не рекомендують відключати вуличне освітлення, аеронавігаційні вогні і світлофори.

Україна приєдналася до всесвітньої кампанії у 2009 році.

* * *

Жартівливе побажання «Будь здоровий, не кашляй» сьогодні набуває особливого сенсу: 24 березня відзначається Міжнародний день боротьби з туберкульозом.

День спрямований на підвищення рівня обізнаності суспільства про туберкульоз – хвороби, піддається профілактиці.

Історія свята пов'язана з датою 24 березня 1882 року. В цей день талановитий німецький вчений Роберт Кох заявив про відкриття ним бацили, що викликає туберкульоз, що зробило реальним виявлення та лікування цього захворювання. Світове співтовариство вирішило відзначити цей факт, і через пару десятиліть Роберт Кох отримав нобелівську премію з медицини.

Незважаючи на дослідження Коха, хвороба перемогти так і не вдалося, тому в 1993 році Всесвітня Організація охорони Здоров'я офіційно визнала хворобу лихом. Згідно страшної статистики щороку від напасті помирає півтора мільйона чоловік, причому, основна частина жертв населяє країни третього світу.

День боротьби з туберкульозом повинен не просто налякати, змусити людину в страху вдаватися в медичні установи і проходити регулярні обстеження, але і знати, що хвороба виліковна, а значить опускати руки не варто.

Всесвітній день поезії!

Що ми знаємо про день поезії

Поезія, як зовсім особлива універсальна мова, здатна об'єднувати різні народи, культури і країни, і допомагає людям у всьому світі легше порозумітися. Протягом багатьох століть людські думки і почуття, виражені в поетичній формі, зайве доводять, що, незважаючи на нашу відмінність, всі ми дуже схожі одне на одного, відчуваємо, переживаємо і говоримо про однакові почуття й емоції.

Всесвітній день поезії, виведений в окреме свято, дозволяє замислитися про здатність віршів і рим пробуджувати в людині її творчі здібності.

У наш час на честь свята проводяться різні поетичні виступи, концерти, авторські

читання, семінари. Готуються цікаві і пізнавальні сценарії Дня поезії в бібліотеках, школах, будинках культури та інших установах культури й освіти, щоб залучити якомога більше людей до розвитку поетичного слова, повернення до традицій поетичних читань, а також заохочення молодих поетів і видавничої справи.

Вітаємо Зенкіна Льоню та Бичека Мирослава з днем народження!

УРОК ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Сьогодні на уроці образотворчого мистецтва ми займалися паперопластикою. Усім було цікаво!

ДОБРО ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ!

16 березня з учнями нашого класу класу соціальним педагогом Сірченко Оксаною Миколаївною було проведено виховний захід з елементами тренінгу «Добро починається з тебе!» Метою заходу є виховання доброти, чуйності, милосердя, гуманності, навчити дітей критично ставитись до своїх вчинків.

Доброта схожа на сонечко яке зігріває, огортає теплом душі живих істот, робить життя ясним, світлим, радісним.

МИСТЕЦЬКИЙ ДИВОКРАЙ ЧЕРКАЩИНИ

15 березня відбувся І ( шкільний ) тур фестивалю-конкурсу дитячої художньої творчості " Мистецький дивокрай Черкащини". Учні нашого класу Нерубай Вікторія, Ревякова Тетяна, Кобзар Богдана та Прокаєва Катя взяли активну участь у заході.

Сьогодні день народження Тараса Шевченка, українського поета, художника, мислителя

.

Народився Тарас Шевченко в селі Моринці, що на Черкащині в сім'ї кріпаків поміщика Енгельгардта. Дуже рано хлопець залишився круглою сиротою. Подальша доля малого Шевченка - аж до викупу його з кріпацтва - була пов'язана з долею Енгельгардта, з Петербургом. Тут Шевченко познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком, з поетом Євгеном Гребінкою, а згодом і з Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, які відіграли в житті Шевченка надзвичайну роль, - у 1838 році викупили його з кріпацтва. Того ж року Шевченка зарахували учнем Академії мистецтв. Навчався він під керівництвом Карла Брюллова. А вже 18 квітня 1840 року з'явилася перша збірка поезій – «Кобзар» - подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й у самосвідомості українського народу.

Нині Шевченків «Кобзар» для українців те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин, водячи зашкарублим, покрученим від важкої праці пальцем, вчився читати. Вуста старанно шепотіли заповітні прості рядки, а розум осявала істина – «Борітеся – поборете!» Його вчили напам’ять. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники. Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях. Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він – апостол правди – живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча. «Без Нього… хто знає, що було б з нами!», - зазначає Богдан Лепкий.

Вітаємо зі святом 8 Березня!

Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення

У середньому діти проводять перед екраном від 2,5 до 3,5 годин на добу, а дитяча аудиторія становить близько 25% від числа всіх телеглядачів.

З найперших років існування телебачення і радіомовлення для дитячої аудиторії вчені і практики були єдині в думці, що цей процес має величезний виховнй і освітній потенціал.

До теми дитячого телебачення немає байдужих, тому що всі ми родом з дитинства. Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення - одне з найбільш світлих і добрих свят. Воно закликає не забувати про наших найулюбленіших маленьких телеглядачів і нагадує дорослим про те, що і вони колись були дітьми.

Святкову дату оголосили представники Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Канні у квітні 1994 року. З тих пір кожен рік і кожну першу неділю грудня всі провідні теле-та радіокомпанії світу надають ефір дітям та дитячим передачам. У 2009 році свято переїхало в першу неділю березня.

Багато хлопчиків та дівчаток, можливо, коли-небудь будуть працювати на телебаченні. Таланту їм не бракує, вони знаходять гострі питання для всіх.

В 2018 році Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення припадає на 4 березня.

3 березня - Всесвітній день письменника

Хоч професія письменника з'явилася багато століть тому, майстри слова одержали своє свято лише в 1986 році на засіданні 48 конгресу Міжнародного ПЕН-клубу. З тих пір Всесвітній день письменника відзначають щорічно 3 березня.

Тарас Шевченко за своє життя написав 237 віршів і поем, Олександр Дюма-батько — 420 романів, Микола Гоголь працював над створенням «Мертвих душ» виключно стоячи, а Михайлу Булгакову знадобилося 12 років на написання роману «Майстер і Маргарита». Сьогодні у світі налічується близько 150-200 тисяч професійних письменників, і пишуть вони на більш чим 150 мовами, передає Ukr.Media.

З цих нечисленних фактів зрозуміло — професія письменника нелегка, багатогранна і заслуговує глибокої поваги. Саме тому і був створений Всесвітній день письменника. Його святкування ініціював ПЕН-клуб (PEN International) — правозахисна організації, яка об'єднує професійних письменників, які працюють у різних жанрах літератури.

Всесвітній день письменника відзначають не тільки романісти, прозаїки, поети, памфлетисти, публіцисти, фантасти, фейлетоністи, новелісти, ессеїсти та інші майстри слова. Його по праву вважають своїм журналісти, історики та блогери. В цей день вони збираються, щоб обговорити тенденції сучасної літератури, нагородити найбільш талановитих авторів, послухати нові вірші та уривки романів своїх колег.

75 роковини трагедії в Корюківці

01.03.2018

Сьогодні 75 роковини трагедії в поліському містечку Корюківці - наймасштабнішої за кількістю жертв трагедії на окупованих територіях за весь період Другої світової війни.

1-2 березня 1943 року сталася трагедія поліського містечка Корюківка, що на Чернігивщині, де гітлерівці знищили майже 7 тис. мирних громадян.

У матеріалах до Нюрнберзького процесу Корюківську трагедію визначено як найбільше масове знищення місцевого мирного населення на окупованих територіях за весь період Другої світової війни. Розправа над безневинними людьми у Корюківці за кількістю жертв перевищує білоруську Хатинь, чеське Лідице, французький Орадур.

За радянських часів інформація про цю трагедію замовчувалася – на думку тодішніх ідеологів режиму, вона кидала тінь на радянських партизанів, адже саме за їхню діяльність нацисти покарали безневинних мешканців Корюківки. Відомо, що саме в районі Корюківки зародився партизанський рух, який з вересня 1941 року очолив Олексій Федоров, майбутній командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання. Незадовго до розправи в Корюківці, в лютому, нацисти спалили сусідні села Гуту Студенецьку, Тихоновичі, частину Перелюбів. Саме тоді партизанське з’єднання Федорова повернулося з Брянщини й розпочало збір продовольства в навколишніх селах, вчинило кілька дрібних акцій проти окупантів.

У ніч на 27 лютого 1943 року гарнізон Корюківки, який складався переважно з угорських солдатів, було розгромлено. Одночасно були влаштовані диверсії на залізничній станції, підірвані майстерні, склад пального, ешелон і міст. Миритися з подібним нацисти не могли, тому вранці 1 березня 1943 року за наказом генерала Хойзенберга каральний загін оточив Корюківку й заходився винищувати мирне населення. Людей зганяли в приміщення ресторану, земвідділу, театру, клубу, поліклініку, дитячу консультацію, школи, на церковне подвір’я. Партіями по 50-100 осіб жертв розстрілювали, незважаючи на стать і вік. 2 березня набиті трупами будинки почали підпалювати, але вбивства тривали. До кінця дня містечко було знищено вщент.

Як розповідають свідки, 9 березня гітлерівці ще раз поверталися на згарище для остаточної зачистки. За офіційними даними, на момент трагедії партизанські загони Федорова розміщувались поблизу Корюківки і налічували близько 5,5 тисяч чоловік, але жодної допомоги мирним жителям не надали, хоча каральні загони СС налічували не більше 300-500 чоловік. За роки Другої світової війни це найбільша за кількістю жертв трагедія в одному населеному пункті.

1 березня - перший день весни!

Ми так довго чекали, коли нарешті закінчиться ця люта зима, хоча б календарна.

 Втім, у цей день все ж залишається традицією привітати своїх мам, коханих жінок, доньок, сестер, подруг  зі святом весни.

 Вітаємо наших найчарівніших зі святом.

Бажаємо щастя і тепла,
Весни, усмішок, сонця,
Щоб доля світла увійшла
До кожного віконця.

Хай навкруги цвіте бузок,
Та небо буде ясним.
І щоб життя ваше було
Щасливим та прекрасним.

7 жіночих імен, які "притягують" щастя як магніт

Вважається, що деякі імена можуть приносити удачу і щастя.

1. Софья / Софія.

У перекладі з давньогрецької означає «мудрість», яка допомагає їй по життю йти вірним і щасливим шляхом.

2. Марія.У перекладі з давньогрецької означає «пані». Найчастіше дуже добрі і прості, тому по життю крокують щасливо.

3. Анастасія.Спокійні і впевнені, готові завжди утримати птаха щастя в своїх руках.

4. Дар'я.У перекладі з давньогрецької означає «переможниця». Активні і цілеспрямовані Дар'ї майже завжди роблять так як треба. Щастя не може обійти їх стороною.

5. Ганна.Староєврейського походження, означає: благодать. Все можливо в житті Ані, але їх стійка віра в правильність обраного шляху завжди допомагає їм бути щасливими.

6. Єлизавета.Віра в себе і в вищу силу, а також сильний характер і точний вибір рішень допомагає Єлизаветі залишатися завжди щасливою.

7. Вікторія.У перекладі з латинської означає "перемога", і цим все сказано.