Цього тижня в Україні вшановують пам`ять жертв голодамору 1932-1933р.
Учні 5-А класу провели урок-пам`яті в Кам`янському історичному музеї.
Було цікаво і сумно...
В суботу 25 Листопада о 16:00 годині ми долучимося до Всеукраїнської акції "Запали свічку"

25 ЛИСТОПАДА В УКРАЇНІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ АКЦІЯ "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"

ЯК ЗАПОБІГТИ НАСИЛЬСТВУ

 Абетка виживання

Я знаю напам'ять усі адреси, номери те­лефонів та імена людей, яким довіряю.

Люди, котрим я довіряю, – це мої батьки чи хтось інший, хто дбає про мене та хоче, щоб я був/була у безпеці.

Я пам'ятаю про телефони спеціального та негайного виклику: «101» (пожежна охо­рона), «102» (міліція), «103» (швидка медична допомога).

У мене є номери телефонів дільничного інспектора, соціальної служби й телефону довіри.

Я нікому не дозволяю принижувати й об­ражати мене.

Я не ходжу сам/сама по вулиці увечері чи вночі.

Я ніколи не розмовляю з незнайомими людьми, нікуди з ними не йду, нічого у них не беру, не сідаю до них в автомобіль.

Якщо мені загрожуватиме небезпека, я буду тікати, кричати, привертати до себе увагу.

Я не ввійду з незнайомцями до ліфту.

Я не впускаю в помешкання незнайомців, якщо я сам/сама вдома.

Я знаю, де лежить моє свідоцтво про на­родження.

Якщо зі мною трапиться щось недобре, я негайно розкажу людям, яким довіряю.

Я чітко та послідовно знаю, що робити­му, куди зателефоную, піду, кому розповім, якщо зі мною трапиться щось недобре.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТІ

Я не надаю жодної особистої інформа­ції (ім'я, вік, адреса, номер телефону, но­мер школи, місце роботи батьків) без згоди батьків.

Якщо я отримаю інформацію, що змусить мене почуватися некомфортно, то одразу розповім батькам або вчителю.

Мої батьки знають усіх, із ким я спілку­юся в Інтернеті.

Я ніколи не погоджуся зустрітися з люди­ною, з якою познайомився/познайомилася в Інтернеті, без попередньої згоди батьків.

Якщо я вирішу зустрітися з цією люди­ною, то це буде людне місце, і я запрошу одного з батьків.

Я ніколи не вишлю свої фото людині, з якою познайомився/познайомилася через Інтернет, не порадившись із батьками.

Я не відповідатиму на листи чи прохання, що викликають у мене відчуття дискомфорту або сорому.

Разом із батьками ми встановимо мої пра­вила роботи в Інтернеті: час та сайти, які мені дозволено відвідувати.

ЗАХИСТ ДІТЕЙ ТА ЇХНІХ ПРАВ У СУСПІЛЬСТВІ

 Насильство над дітьми розглядається як порушення прав людини, приклад примусового контролю, який одна людина здійснює над іншою, домагання, будь-які інші дії чи бездіяльність, що полягають у застосуванні психічного, емоційного тиску або фізичної сили для заподіяння шкоди.

Дитинство – період життя людини, коли формуються найважливіші функ­ції організму, активно здійснюється засвоєння моральних норм, знань і ціннос­тей, що дозволяє малюку почуватися пов­ноцінним членом суспільства.

Можна сказати, що діти – це особлива соціально-демографічна група населення з ві­ковими обмеженнями від народження до 18 ро­ків, яка має свої права, інтереси, специфічні проблеми, але не може відстоювати і захищати їх перед суспільством. Унаслідок цього сьо­годні досить гостро постає проблема захисту дітей та їхніх прав. Умови, що склалися в на­шій державі у сфері виживання та розвитку дітей (матеріальне забезпечення, стан охо­рони здоров'я, система освіти і виховання, виховний потенціал сім'ї, розвиненість дер­жавної турботи про дітей і законодавчі нор­ми, які відстоюють життєво важливі права та інтереси дітей), не завжди відповідають нормам міжнародного права.

Першу спробу створення пакету норм щодо захисту прав дитини зробила Ліга На­цій після закінчення Першої світової війни. У межах правотворчої діяльності цієї між­народної організації було підписано угоди про припинення торгівлі жінками та діть­ми. Найважливішим актом щодо захисту дітей стала Женевська декларація 1924 р., а в 1952 р. – Декларація ООН про права дитини. Також було створено міжнарод­ні організації: Дитячий фонд ООН (1946), ЮНІСЕФ. їхньою основною функцією стало надання допомоги країнам у вихованні дітей та захисті їхніх прав. Крім того, у 1989 році було прийнято Конвенцію ООН про пра­ва дитини, яка визнала дитину суб'єктом права, а її інтереси – пріоритетними перед потребами соціуму. Положення Конвенції можна звести до чотирьох основних вимог: виживання, розвиток, захисті забезпечення активної участі дитини в житті суспільства.

Законодавство України визначає охорону дитинства за стратегічний загальнонаціо­нальний пріоритет, забезпечує реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист і всебічний роз­виток. Держава здійснює захист неповно­літніх від усіх форм фізичного і психічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з ними, експлуатації, зокрема батьками та особами, які їх замінюють.

Проте випадки жорстокого поводження з дітьми, зневажання їхніх інтересів трап­ляються в сучасному суспільстві, тому зазна­чена проблема є нині надзвичайно актуаль­ною. Діти не знають своїх прав та обов'язків, бояться звернутися по допомогу в разі ви­никнення ситуації насилля. Тому необхідно проводити цілеспрямовану роботу для по­передження насильства над дітьми.

Мета роботи з профілактики насильства у школі полягає в теоретичному обґрунтуванні сутності насильства, з'ясуванні основ­них причин насильства над дітьми в сере­довищі сім'ї та виявленні шляхів його по­передження.

Проявами насильства щодо неповноліт­ніх вважають нехтування, ухилення від обо­в'язків щодо дитини, відсутність у сім'ї доб­розичливої атмосфери (психологічна ізо­ляція), недостатнє забезпечення доглядом та опікою, втягування у з'ясування стосунків і використання її задля шантажу.

День пам’яті жертв голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня памяті жертв Голодоморів та політічніх репресій" (в редакції Указа від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, віключівші у назві та тексті слова "та політічніх репресій".

Зараз День пам’яті жертв голодомору щорічно відзначається в четверту суботу листопада.

В 2017 році День пам’яті жертв голодомору припадає на 25 листопада.

Свято Всесвітнього дня дитини з'явилося в    1954 році завдяки відповідному рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благополучних умов для їх життя.

   Саме 20 листопада 1959 році Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а в 1989 році — Конвенцію про права дитини.У деяких країнах Всесвітній день дітей святкується 20 вересня. Проте 129 країн-членів ООН цей день відзначають все ж таки 20 листопада. 

           Сьогодні ми ознайомилися з правами дітей, розглянули ситуації, де порушуються права дітей, переглянули ролик про права дітей.

Учні нашого класу слухали розповідь пожежників про дотримання правил пожежної безпеки

Учні нашого класу активно долучилися до акції " Чисте довкілля" з метою впорядкування шкільної території, яка відбулася 17 листопада .

На класній годині ми повторили правила дорожнього руху

Знати і дотримуватися правил дорожнього руху повинна кожна дитина  ще до того, як вона самостійно вийде на вулицю. Це допоможе їй безпечно ходити вулицями і дорогами наших міст і сіл, а водіїв автотранспорту позбавити багатьох неприємностей. 
                                       Запам'ятай ці правила дорожнього руху.
Коли ти пішохід

1.Пішоходи ходять лише тротуарами тримаючись лише правого боку щоб не заважати зустрічним пішоходам.

2.За містом треба ходити узбіччям назустріч автомобілям, що рухаються, з тим, щоб вчасно побачити їх і поступитись дорогою.

3. Перехрестя - найнебезпечніше місце для пішоходів. Переходити перехрестя необхідно лише визначеними переходами.

4. Найнебезпечніше переходити дорогу підземними переходами.

5. Якщо підземних переходів немає, дорогу треба переходили в тих місцях, які означені лініями розмітки або дорожніми знаками.

6. До того, як переходити вулицю, спершу треба подивитися ліворуч. Якщо проїжджа частина вулиці вільна - можна йти.

7. Коли ти дістався середини вулиці, подивися праворуч. Якщо проїжда частина вільна - переходь.

8. Якщо ти не встигаєш перейти вулицю, обов'язково зупинися на острівці безпеки. В разі відсутності його - треба зачекати на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямів. Вулицю, де відсутній пішоходний перехід, треба переходити від одного рогу до протилежного.

9. Під час переходу вулиці уважно стежке за сигналами світлофора.

10. Червоний колір означає: "Стій! Зупинися!"

11. Жовтий колір світлофора попереджає: "Увага! Приготуйся!"

12. Зелений колір світлофора подає команду: "Шлях вільний! Можна йти!"

Коли ти пасажир

1. Перебуваючи в автобусі, трамваї чи тролейбусі не заважай пасажирам заходити або виходити з транспорту.

2. Заходити треба через двері з написом "Вхід", а виходити - через двері з написом "Вихід".

3. Забороняється відволікати розмовами водія під час руху транспорту.

4. В громадському транспорті не можна перевозити вантажі, що мають неприємний запах або можуть забруднити пасажирів. Ні в якому разі не можна перевозити вибухонебезпечні або легкозаймисті речовини.

5. Пасажирові забороняється заважати під час зачинення або відчинення дверей, притулятися до них, а також визирати з вікон громадського транспорту.

6. Після виходу з трамваю, треба дістатися пішохідного переходу і тільки там переходити дорогу.
Обходити трамвай треба лише спереду.