01.03.2018
Сьогодні 75 роковини трагедії в поліському містечку
Корюківці - наймасштабнішої за кількістю жертв трагедії на окупованих
територіях за весь період Другої світової війни.
1-2 березня 1943 року сталася трагедія поліського
містечка Корюківка, що на Чернігивщині, де гітлерівці знищили майже 7 тис.
мирних громадян.
У матеріалах до Нюрнберзького процесу Корюківську
трагедію визначено як найбільше масове знищення місцевого мирного населення на
окупованих територіях за весь період Другої світової війни. Розправа над
безневинними людьми у Корюківці за кількістю жертв перевищує білоруську Хатинь,
чеське Лідице, французький Орадур.
За радянських часів інформація про цю трагедію
замовчувалася – на думку тодішніх ідеологів режиму, вона кидала тінь на
радянських партизанів, адже саме за їхню діяльність нацисти покарали
безневинних мешканців Корюківки. Відомо, що саме в районі Корюківки зародився
партизанський рух, який з вересня 1941 року очолив Олексій Федоров, майбутній
командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання. Незадовго до
розправи в Корюківці, в лютому, нацисти спалили сусідні села Гуту Студенецьку,
Тихоновичі, частину Перелюбів. Саме тоді партизанське з’єднання Федорова
повернулося з Брянщини й розпочало збір продовольства в навколишніх селах,
вчинило кілька дрібних акцій проти окупантів.
У ніч на 27 лютого 1943 року гарнізон Корюківки, який
складався переважно з угорських солдатів, було розгромлено. Одночасно були
влаштовані диверсії на залізничній станції, підірвані майстерні, склад
пального, ешелон і міст. Миритися з подібним нацисти не могли, тому вранці 1 березня
1943 року за наказом генерала Хойзенберга каральний загін оточив Корюківку й
заходився винищувати мирне населення. Людей зганяли в приміщення ресторану,
земвідділу, театру, клубу, поліклініку, дитячу консультацію, школи, на церковне
подвір’я. Партіями по 50-100 осіб жертв розстрілювали, незважаючи на стать і
вік. 2 березня набиті трупами будинки почали підпалювати, але вбивства тривали.
До кінця дня містечко було знищено вщент.
Як розповідають свідки, 9 березня гітлерівці ще раз
поверталися на згарище для остаточної зачистки. За офіційними даними, на момент
трагедії партизанські загони Федорова розміщувались поблизу Корюківки і
налічували близько 5,5 тисяч чоловік, але жодної допомоги мирним жителям не
надали, хоча каральні загони СС налічували не більше 300-500 чоловік. За роки
Другої світової війни це найбільша за кількістю жертв трагедія в одному
населеному пункті.
Немає коментарів:
Дописати коментар